נתיש

נתיש

мн.ч., м/ж р., 1 л., буд. вр./

הִתִיש [לְהַתִיש, מַ-, יַ-]

изнурять, изматывать

Смотреть больше слов в «Иврит-русском словаре»

נתישה →← נתירת

T: 178